Elena Dudich/Ukrajina 
 

„O Rómeovi a Júlii… len sa volali Margarita a Abulfaz.“
Autorka: Svetlana Alexijevič
Réžia: Irina Melnyk
Hudobné spracovanie: Tetiana Melnykova

Predstavenie – otrasný a silný zážitok, v ktorom sa rozpráva príbeh o obrovskej sile lásky.

Margarita, prechádzajúc každou minútou svojho života, znovu a znovu prežíva dni plné šťastia z roku 1990. Spomienky dodávajú rozprávaniu hlbokú lyrickosť, bez toho, aby zatienili jeho realistickú podstatu. Dvaja mladí ľudia – Margaríta a Abulfaz – sa berú a čoskoro očakávajú prírastok do rodiny. Pre nich má budúcnosť zmysel len vtedy, ak sú spolu.

Ich láske však stoja v ceste prekážky typické pre dané obdobie a miesto. Napriek tomu všetko môže časom prekonať iba viera, nádej a láska.

Herečka: Olena Dudych

Opýtali sme sa :

1.
Na festivale KHETANE – Spoločne sa zúčastňujete už po druhýkrát. Čím je pre vás tento festival výnimočný a aké sú vaše pocity z toho, že sa opäť stretávate so slovenským publikom a kolegami z divadelného prostredia?

2.
Vo svojej hereckej tvorbe stvárňujete silné a emocionálne náročné postavy. Ako pracujete na ich vytváraní a ako sa vám darí nachádzať rovnováhu medzi hlbokým prežívaním na javisku a osobným životom?

3.
Mottom nášho festivalu je „KHETANE – Spoločne“. Veríte, že divadlo dokáže spájať ľudí rôznych národností, kultúr a komunít? Máte skúsenosť, že spoločná tvorivá práca a stretnutia umelcov pomohli búrať predsudky a budovať vzájomné porozumenie?

1.

Je pre mňa obrovským šťastím opäť sa stretnúť s neuveriteľne skvelým tímom organizátorov festivalu, ktorí sa mi už počas minulého ročníka stali veľmi blízkymi a takmer rodinou. Ďakujem vám!

2.

Snažím sa cez svoje srdce precítiť bolesť aj radosť svojich hrdiniek, ponoriť sa do ich prežívania, pochopiť ich a nájsť ospravedlnenie pre ich činy.

3.

Verím tomu úplne! Práve preto som sa vo svojej profesii dodnes nesklamala a divadlu budem slúžiť, kým mi budú stačiť sily. Na každom medzinárodnom festivale, na ktorom sa zúčastňujem, sa o tom znova a znova presviedčam. Nekonečne vás mám rada, moji slovenskí priatelia, a s veľkou netrpezlivosťou sa teším na naše ďalšie stretnutia! 💕

«Про Ромео і Джульєтту… тільки їх звали Маргарита та Абульфаз»

Авторка: Світлана Алексієвич

Режисерка: Ірина Мельник

Музичне оформлення: Тетяна Мельникова

Вистава — приголомшливе й сильне переживання, у якому розповідається історія про величезну силу кохання.

Маргарита, проживаючи кожну хвилину свого життя, знову і знову повертається до сповнених щастя днів 1990 року. Спогади надають розповіді глибокого ліризму, не затьмарюючи при цьому її реалістичної суті.

Двоє молодих людей — Маргарита та Абульфаз — одружуються і незабаром очікують на поповнення в родині. Для них майбутнє має сенс лише тоді, коли вони разом.

Однак на шляху їхнього кохання постають перешкоди, характерні для того часу й місця. Та попри все, з часом усе здатні подолати лише віра, надія і любов.

Акторка: Олена Дудич

Ми запитали:

1.

Ви вже вдруге берете участь у фестивалі KHETANE – Spoločne. Чим для Вас особливий цей фестиваль і які почуття Ви відчуваєте, знову зустрічаючись зі словацькою публікою та колегами з театрального середовища?

2.

У своїй акторській творчості Ви втілюєте сильних та емоційно складних персонажів. Як Ви працюєте над створенням таких образів і як Вам вдається знаходити баланс між глибоким емоційним проживанням на сцені та особистим життям?

3.

Гасло нашого фестивалю — «KHETANE – Spoločne». Чи вірите Ви, що театр здатний об’єднувати людей різних національностей, культур і спільнот? Чи маєте Ви досвід, коли спільна творча робота та зустрічі митців допомагали руйнувати упередження й будувати взаєморозуміння?

Олена Дудич відповідає:

1.

Для мене величезне щастя знову зустрітися з неймовірно чудовою командою організаторів фестивалю, які ще під час минулорічного фестивалю стали для мене дуже близькими, майже рідними людьми. Дякую вам!

2.

Я намагаюся пропустити через своє серце і біль, і радість своїх героїнь, зануритися в їхні переживання, зрозуміти їх і знайти виправдання їхнім вчинкам.

3.

Я вірю в це безмежно! Саме тому я й досі не розчарувалася у своїй професії й служитиму театру доти, доки матиму сили.

На кожному міжнародному фестивалі, у якому я беру участь, я знову і знову в цьому переконуюся.

Безмежно люблю вас, мої словацькі друзі, і з великим нетерпінням чекаю на наші наступні зустрічі! 💕